Не фантастика

Опис

На величезній площі в центрі світу стояв чоловік. Він перебував на трибуні і йому вдавалося височіти над мільйонами людей, що зібралися навколо нього. Проте господар трибуни не дивився на них, а вони — на нього. Усі, хто зібрався на площі, дивилися вгору. Просто над ними висіло щось величезних розмірів, що нагадувало літаючі тарілки, які кожен бачив у фільмах про вторгнення інопланетян.

На щастя, це було не вторгнення. Земля приймала гостей. Принаймні так повідомив той самий чоловік, що стояв на трибуні. Він був лідером великої фракції світового парламенту та одним із найвпливовіших людей на Землі. І саме для того, щоб стати єдиним впливовим, ним було зроблено все, щоб зустрічаючим гостей з іншої планети був саме він.

Натовп благоговійно дивився на космоліт. Мільйони людей, перебуваючи в одному місці, примудрялися не видавати жодного звуку. Всі захоплено розглядали міжзоряний корабель, який, як із казки, виник на небі й плавно наближався до площі, опускаючись усе нижче. На обличчях людей блукала захоплена посмішка, а душі переповнювалися передчуттями дивовижних подій.
Усміхнувся і Арсен, найголовніший депутат Землі. Але не через те, що відбувалося на небі, а через те, що відбувалося раніше на Землі. Він згадував свою боротьбу за це місце під сонцем, а вірніше — під космічною тарілкою.

Усе почалося рік тому з екстреного засідання Ради Безпеки Землі. Створений раніше з ініціативи Арсена орган захисту планети від позаземних вторгнень спричинив справжню хвилю обурення з боку суспільства та колег-депутатів. Суспільство обурювалося щодо цілком зрозумілих і явно зухвалих заходів щодо присвоєння бюджету. Колеги ж з-поміж опозиціонерів мріяли долучити себе і свої рученята до тих грошових потоків, які вливались до нового корупційного державного органу.

«Яка безпека Землі? Яке вторгнення? Що за нахабний крадівничий проєкт?» — крики, подібні до цих, лунали на телебаченні, просторах інтернету та інших майданчиках масового споживання інформації. Арсен їх просто ігнорував.