Сюжет без баласту
Один із головних принципів написання книги — не додавати зайвого. Ні зайвих персонажів, ні зайвих сцен, ні описів обстановки заради обсягу.
Взагалі неважливо, роман це, сценарій до фільму чи коротке оповідання — правило для всього одне: в історії не має бути нічого, що не впливає на сюжет. Ні героїв. Ні подій. Ні навіть опису обстановки.
Це знає не так щоб багато людей, але відчувають майже всі.
Класичний приклад: глядач перемотує одну з сюжетних ліній у своєму улюбленому серіалі, бо вона йому нецікава. І що найцікавіше — він не втрачає розуміння того, що відбувається в в історії загалом. Навіть якщо там десять сезонів.
Так само відбувається із книгою. Читач рано чи пізно відмовиться від пустого та відкладе книгу, або й взагалі викине її до смітнику.
Джерело розуміння – життя
Це абсолютно нормальна реакція, яка продиктована в першу чергу навіть не інтелектом, а життям у тій формі, як воно є. Є сюжет без баласту, а є життя без баласту. По суті весь наш шлях побудований по принципу відмови від нескінченної кількості варіантів заради одного. Ми не може бути всюди і ми не хочемо втрачати час там, де нам нічого не потрібно. Тому ми обираємо щось одне: оптимально корисне та цікаве.
Велика книга
Життя – це теж книга, яку ми пишемо або читаємо. Там так само відбуваються події, які мають значення, а також ті, що ні на що не вплинуть. І ми обираємо. Звісно, по можливості, але здебільшого визначаємо наше життя саме ми. А отже і навички відкидати непотрібне у нас виникають в незалежності від того, вміємо ми писати, чи ні.
«А давайте додамо…»
Саме цим я пояснюю своє небажання відгукнутися на пропозицію по типу:
«А давайте додамо сюди персонажа — він такий суперовенький!»
Звісно, фінальне слово у замовника, із яким ми пишемо книгу на замовлення, але я впираюся. Іноді навіть дуже активно.
Бо якщо персонаж — навіть найгеніальніший — не впливає ні на що в історії, його не має бути в книзі. Звісно, можна дописати під нього нову сюжетну гілку, знайти обґрунтування, зробити красиво. Але це вже буде інша книга. Інший скелет. І часто — без нової користі.
Книга без води
Я добре розумію, що в якийсь момент додавати доведеться. Для когось його твір може здаватися чудовою книгою, яка містить сюжет без баласту.
Для видавництва ж може бути недостатньо обсягу. Проект може вимагати посилення якихось позицій. Сторонні консультанти можуть бути занадто переконливі.
Все це запускає процеси, які далеко не завжди будуть корисними для книги. Але спочатку завжди хочеться зробити книгу без зайвого. Без тексту виключно заради обсягу. Без компромісів, які руйнують історію.
На жаль, не всі так працюють. І не тому, що хтось хороший, а хтось — ні. Просто в індустрії існують реальні обмеження і хтось задає тон, орієнтуючись не тільки на те, що книга має бути цікавою та чистою від непотрібного.
Розмір має значення
Фільм має мати хронометраж, інакше його не візьмуть у прокат.
Книга — певну кількість сторінок, інакше її не візьмуть у друк.
Це не чиясь змова. Це реалії.
Хочеш продавати — підлаштовуйся. Інакше чудова коротка історія лишиться просто файлом у ноуті.
І знову про життя
Хотілося б знову згадати про життя. Як бачите, воно із книгою багато в чому схоже. Ми так само за межею творчості діємо в рамках компромісів, враховуючи бажання інших. Це абсолютно нормальна історія, яка все рівно повинна нести ваше особисте тверде рішення не завантажувати непотрібного більше, ніж того вимагає ситуація.
Треба все ж таки прагнути зробити власну історію без зайвого. Його вам принесуть інші))
— Я пишу книги на замовлення — без зайвих персонажів і сцен, які не працюють на розвиток. Якщо маєте свою історію — можемо попрацювати над нею разом. Гострайтинг.
Автор: Василь Ковальчук 30.05.2025 року
